• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Нормативно-правова документація

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про освіту

( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 34, ст.451 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 1144-XII ( 1144-12 ) від 04.06.91, ВВР, 1991, N 34, ст.452 }

{ Із змінами, внесеними згідно з Декретами
N 12-92 від 26.12.92, ВВР, 1993, N 10, ст. 76
N 23-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст. 93
Законами

N 3180-XII ( 3180-12 ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277

N 69/94-ВР від 30.06.94, ВВР, 1994, N 29, ст.258

N 183/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 41, ст.376

N 200/94-ВР від 13.10.94, ВВР, 1994, N 45, ст.404

N 498/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11

N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71 }

{ В редакції Закону N 100/96-ВР від 23.03.96,
ВВР, 1996, N 21, ст. 84 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 608/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, N 8, ст. 62
N 178-XIV ( 178-14 ) від 14.10.98, ВВР, 1998, N 48, ст.294 }

{ Додатково див. Закон
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2628-III ( 2628-14 ) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 49, ст.259
N 2887-III ( 2887-14 ) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 11, ст. 80
N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.67
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.228
N 1694-IV ( 1694-15 ) від 20.04.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.83
N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 43-44, ст.493
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 3167-IV ( 3167-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.104
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
ст.96
N 3461-IV ( 3461-15 ) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 28, ст.242
N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 290-VI ( 290-17 ) від 20.05.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.251
N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471
N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.41
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010, ВВР, 2011, N 29, ст.272
N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012, ВВР, 2013, N 23, ст.218
N 5290-VI ( 5290-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.549
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 2-3, ст.41
N 5499-VI ( 5499-17 ) від 20.11.2012, ВВР, 2014, N 1, ст.6
N 1166-VII ( 1166-18 ) від 27.03.2014 }


{ У тексті Закону слова "заклади освіти" в усіх відмінках
замінено словами "навчальні заклади" у відповідному
відмінку згідно із Законом N 1158-IV ( 1158-15 ) від
11.09.2003 }

{ У тексті Закону слова "Міністерство освіти Автономної
Республіки Крим" у всіх відмінках замінено словами
"орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у
сфері освіти" у відповідному відмінку;
слова "міністерства і відомства" та "міністерства і
відомства України" в усіх відмінках замінено словами
"центральні органи виконавчої влади" у відповідному
відмінку;
слова "місцеві органи державної виконавчої влади" в
усіх відмінках замінено словами "місцеві органи
виконавчої влади" у відповідному відмінку згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }


Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного,
соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та
найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і
фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей,
формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,
збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного
потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу,
забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму,
демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і
народами.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про освіту

Законодавство України про освіту базується на Конституції
України ( 254к/96-ВР ) і складається з цього Закону, інших актів
законодавства України.

Стаття 2. Завдання законодавства України про освіту

Завданням законодавства України про освіту є регулювання
суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної,
наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.

Стаття 3. Право громадян України на освіту

1. Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх
державних навчальних закладах незалежно від статі, раси,
національності, соціального і майнового стану, роду та характеру
занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення
до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та
інших обставин. Це право забезпечується:

розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на
державній та інших формах власності, наукових установ, закладів
післядипломної освіти;

відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для
вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей,
інтересів громадянина;

різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною,
екстернатом, а також педагогічним патронажем.

2. Держава здійснює соціальний захист вихованців, учнів,
студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів,
аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх
навчання і типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє
здобуттю освіти в домашніх умовах.

3. Для одержання документа про освіту громадяни мають право
на державну атестацію.

4. Іноземці, особи без громадянства здобувають освіту в
навчальних закладах України відповідно до чинного законодавства та
міжнародних договорів.

{ Частина четверта статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

5. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує
додаткового захисту, має рівне з громадянами України право на
освіту.

{ Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 5290-VI
( 5290-17 ) від 18.09.2012 }

Стаття 4. Державна політика в галузі освіти

1. Україна визнає освіту пріоритетною сферою
соціально-економічного, духовного і культурного розвитку
суспільства.

2. Державна політика в галузі освіти визначається Верховною
Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

{ Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 5. Державний нагляд (контроль) за діяльністю
навчальних закладів

Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з
метою реалізації єдиної державної політики в галузі освіти.
Державний нагляд (контроль) здійснюється центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, та
місцевими органами управління освітою.

{ Стаття 5 в редакції Закону N 5460-VI ( 5460-17 ) від
16.10.2012 }

Стаття 6. Основні принципи освіти

Основними принципами освіти в Україні є:

доступність для кожного громадянина усіх форм і типів
освітніх послуг, що надаються державою;

рівність умов кожної людини для повної реалізації її
здібностей, таланту, всебічного розвитку;

гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських
духовних цінностей;

органічний зв'язок із світовою та національною історією,
культурою, традиціями;

незалежність освіти від політичних партій, громадських і
релігійних організацій;

науковий, світський характер освіти;

інтеграція з наукою і виробництвом;

взаємозв'язок з освітою інших країн;

гнучкість і прогностичність системи освіти;

єдність і наступність системи освіти;

безперервність і різноманітність освіти;

поєднання державного управління і громадського самоврядування
в освіті.

Стаття 7. Мова освіти

Мова освіти визначається статтею 20 Закону України "Про
засади державної мовної політики" ( 5029-17 ).

{ Стаття 7 в редакції Закону N 5029-VI ( 5029-17 ) від
03.07.2012 }

Стаття 8. Навчально-виховний процес і громадсько-політична
діяльність у навчальних закладах

1. Навчально-виховний процес у навчальних закладах є вільним
від втручання політичних партій, громадських, релігійних
організацій.

2. Залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і
релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не
допускається.

3. Належність особи до будь-якої політичної партії,
громадської, релігійної організації, що діють відповідно до
Конституції України ( 254к/96-ВР ), не є перешкодою для її участі
в навчально-виховному процесі.

4. Учні, студенти, працівники освіти можуть створювати у
навчальних закладах первинні осередки громадських організацій,
членами яких вони є.

{ Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 9. Навчальні заклади і церква (релігійні організації)

Навчальні заклади в Україні незалежно від форм власності
відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський
характер, крім навчальних закладів, заснованих релігійними
організаціями.

Стаття 10. Управління освітою

1. В Україні для управління освітою створюються система
державних органів управління і органи громадського самоврядування.

2. Органи управління освітою і громадського самоврядування
діють у межах повноважень, визначених законодавством.

Стаття 11. Органи управління освітою

До органів управління освітою в Україні належать:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері освіти;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері освіти;

центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані
навчальні заклади;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері
освіти;

місцеві державні адміністрації і органи місцевого
самоврядування, а також утворені місцевими державними
адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні
підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою).

{ Стаття 11 в редакції Закону N 5460-VI ( 5460-17 ) від
16.10.2012 }

Стаття 12. Повноваження центрального органу виконавчої
влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері освіти, центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері освіти, центральних органів
виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні
заклади

{ Назва статті 12 в редакції Закону N 5460-VI ( 5460-17 ) від
16.10.2012 }

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти:

визначає перспективи і пріоритетні напрями розвитку з питань
освіти, розробляє державні стандарти освіти;

встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;

визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного,
фінансового забезпечення навчальних закладів;

здійснює нормативно-правове та методичне забезпечення
функціонування навчальних закладів;

забезпечує зв’язок із навчальними закладами, державними
органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;

формує щороку пропозиції та доводить до підпорядкованих
центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері освіти, навчальних закладів державне замовлення
на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів,
підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна
освіта) для державних потреб;

розробляє та затверджує умови прийому до навчальних закладів;

розробляє проекти положень про навчальні заклади, що
затверджуються Кабінетом Міністрів України;

{ Зміни до абзацу дев'ятого частини першої статті 12 див. в Законі
N 5499-VI ( 5499-17 ) від 20.11.2012 }

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені
на нього актами Президента України.

Акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти, прийняті у межах
його повноважень, є обов’язковими для центральних органів
виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, органу
виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти,
місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою,
навчальних закладів незалежно від форм власності.

{ Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 178-XIV ( 178-14 ) від 14.10.98; в редакції Закону N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері освіти:

здійснює в установленому порядку ліцензування та акредитацію
вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти, а також
ліцензування та атестацію професійно-технічних навчальних закладів
незалежно від форми власності та підпорядкування;

формує та забезпечує функціонування системи атестації
педагогічних, наукових і науково-педагогічних кадрів, організовує
підвищення кваліфікації зазначених категорій;

забезпечує випуск підручників, посібників, методичної
літератури;

здійснює керівництво державними навчальними закладами;

здійснює контроль за виконанням навчальними закладами
положень Конституції, законів України та інших нормативно-правових
актів з питань освіти;

вивчає роботу органів управління освітою щодо реалізації ними
державної політики у сфері освіти, ефективності управління
навчальними закладами;

проводить комплексні перевірки дошкільних, загальноосвітніх,
позашкільних і професійно-технічних та вищих навчальних закладів,
контролює проведення атестаційної експертизи та координує роботу,
пов’язану з програмно-методичним забезпеченням атестації цих
навчальних закладів;

здійснює планові заходи державного нагляду (контролю) в
системі загальноосвітньої, професійно-технічної та вищої освіти з
періодичністю залежно від ступеня ризику від провадження
господарської діяльності з надання освітніх послуг;

здійснює інспектування навчальних закладів з питань
організації навчально-виховної і науково-методичної роботи,
використання науково-педагогічного потенціалу та матеріальних
ресурсів, розвитку матеріально-технічної бази і соціальної сфери;

здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за
дотриманням вимог стандартів вищої освіти;

аналізує роботу навчальних закладів щодо дотримання ними
нормативно-правових актів у галузі освіти, дає оцінку
відповідності їх діяльності державним стандартам і вимогам,
вносить пропозиції щодо усунення негативних і поширення позитивних
тенденцій у розвитку освіти;

своєчасно інформує органи управління освітою про терміни і
наслідки проведення перевірок підпорядкованих їм навчальних
закладів, уживає необхідних заходів для усунення виявлених
порушень і недоліків;

бере участь у підготовці і розгляді проектів рішень з питань
реформування освіти, прогнозування розвитку системи освіти та її
організаційно-правового забезпечення;

здійснює методичне керівництво і координацію роботи органів
управління освітою з питань організації і проведення контрольних
заходів та атестації підпорядкованих їм навчальних закладів;

здійснює контроль та бере участь у моніторингу якості
підготовки учнів та студентів;

вивчає стан організації виробничої практики учнів і
студентів, працевлаштування випускників вищих і
професійно-технічних навчальних закладів;

забезпечує організацію роботи з фізичного виховання,
фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи в навчальних закладах
усіх типів і рівнів акредитації, здійснює науково-методичне
забезпечення цієї роботи в ході навчального процесу і в
позанавчальний час;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені
на нього актами Президента України.

{ Частина друга статті 12 в редакції Закону N 5460-VI ( 5460-17 )
від 16.10.2012 }

3. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані
навчальні заклади, разом з Міністерством освіти України беруть
участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки,
професійної підготовки кадрів, у проведенні державного
інспектування та акредитації навчальних закладів, здійснюють
контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти,
забезпечують зв'язок із навчальними закладами та державними
органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції,
організовують впровадження у практику досягнень науки і передового
досвіду.

Акти центральних органів виконавчої влади, яким
підпорядковані навчальні заклади, прийняті у межах їх компетенції,
є обов'язковими для місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління
освітою, навчальних закладів відповідного профілю незалежно від
форм власності.

4. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері
освіти здійснює повноваження керівництва освітою, крім
повноважень, віднесених до компетенції Міністерства освіти
України, центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані
навчальні заклади.

{ Зміни до частини четвертої статті 12 див. у Законі N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину п'яту статті 12 виключено на підставі Закону
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

{ Статтю 13 виключено на підставі Закону N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 14. Повноваження місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування в галузі освіти

1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в
межах їх компетенції:

встановлюють, не нижче визначених центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері освіти мінімальних нормативів, обсяги бюджетного
фінансування навчальних закладів, установ, організацій системи
освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування
витрат на їх утримання;

забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ,
організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази,
господарське обслуговування;

здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей,
учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх
виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів
матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку,
контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у навчальних
закладах;

вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з опікою
і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування
батьків, дітей-сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та
іншої допомоги;

створюють належні умови за місцем проживання для виховання
дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів;

забезпечують у сільській місцевості регулярне безкоштовне
підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку,
учнів та педагогічних працівників;

організовують професійне консультування молоді та продуктивну
працю учнів;

визначають потреби, обсяги і розробляють пропозиції щодо
державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону;

вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з
наданням особам, які відбували покарання у виді обмеження волі або
позбавлення волі на певний строк, можливості здобувати загальну
середню освіту. { Частину першу статті 14 доповнено абзацом згідно
із Законом N 3167-IV ( 3167-15 ) від 01.12.2005 }

{ Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

2. Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування створюються відповідні органи управління освітою,
діяльність яких спрямовується на:

управління навчальними закладами, що є комунальною власністю;

організацію навчально-методичного забезпечення навчальних
закладів, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних
працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти;

координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї,
громадськості з питань навчання і виховання дітей;

визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного
контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні
кадри, укладання договорів на їх підготовку;

контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу
освіти, атестацію навчальних закладів, що є комунальною власністю.

Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх
повноважень підпорядковані місцевим органам виконавчої влади,
органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам
управління освітою. { Абзац сьомий частини другої статті 14 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від
16.10.2012 }

{ Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 15. Державні стандарти освіти

1. Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту,
обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є
основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня
громадян незалежно від форм одержання освіти.

Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного
освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються
Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та
перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років.

2. Відповідність освітніх послуг державним стандартам і
вимогам визначається засновником навчального закладу, центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
освіти, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у
сфері освіти, центральними органами виконавчої влади, яким
підпорядковані навчальні заклади, місцевими органами управління
освітою шляхом ліцензування ( 1019-2007-п ), інспектування,
атестації та акредитації навчальних закладів у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

{ Абзац другий частини другої статті 15 виключено на підставі
Закону N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010 }

{ Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

3. За результатами ліцензування центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, орган
виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти,
місцеві органи управління освітою у межах своїх повноважень
надають навчальним закладам незалежно від форм власності ліцензії
на право здійснення освітньої діяльності відповідно до державних
вимог із встановленням за певними освітніми або
освітньо-кваліфікаційними рівнями обсягів підготовки, які
відповідають кадровому, науково-методичному та
матеріально-технічному забезпеченню, вносять їх до державного
реєстру навчальних закладів.

Невиконання або грубе порушення навчальним закладом умов і
правил ліцензійної діяльності, подання та розповсюдження
недостовірної інформації щодо її здійснення є підставою для
призупинення дії або анулювання ліцензії.

{ Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

4. За результатами акредитації вищих навчальних закладів,
закладів післядипломної освіти центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері освіти разом з центральними
органами виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади:

визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам
певного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямами
(спеціальностями), надає право видачі документа про освіту
державного зразка;

встановлює рівень акредитації навчального закладу;

надає певну автономію навчального закладу відповідно до
отриманого статусу;

інформує громадськість про якість освітньої та наукової
діяльності вищих навчальних закладів;

вирішує в установленому порядку питання про реорганізацію
вищого навчального закладу з наданням відповідного статусу або
його ліквідацію.

{ Частина четверта статті 15 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

5. За результатами атестації дошкільних, середніх,
позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері освіти, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим
у сфері освіти, місцеві органи управління освітою у межах своїх
повноважень:

визначають відповідність освітніх послуг, які надаються
навчальними закладами, державним стандартам певного освітнього та
освітньо-кваліфікаційного рівня;

приймають рішення про створення спеціалізованих навчальних
закладів: шкіл, колегіумів, ліцеїв, гімназій тощо;

вносять пропозиції Міністерству освіти України про надання
відповідного статусу професійно-технічним навчальним закладам;

приймають рішення про створення, реорганізацію або ліквідацію
навчальних закладів.

{ Частина п'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

6. За особливі досягнення в роботі навчального закладу
Президентом України може бути надано статус національного
навчального закладу.

Стаття 16. Органи громадського самоврядування в освіті

1. Органами громадського самоврядування в освіті є:

загальні збори (конференція) колективу навчального закладу;

районна, міська, обласна конференції педагогічних
працівників, з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим;

Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.

2. Органи громадського самоврядування в освіті можуть
об'єднувати учасників навчально-виховного процесу, спеціалістів
певного професійного спрямування.

3. Органи громадського самоврядування в освіті вносять
пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти,
вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної,
науково-дослідної, методичної, економічної і
фінансово-господарської діяльності навчальних закладів.

Повноваження органів громадського самоврядування в освіті
визначає в межах чинного законодавства центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері освіти за участю представників профспілок, всеукраїнських
педагогічних (освітянських) об'єднань.

{ Частина третя статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 17. Самоврядування навчальних закладів

Самоврядування навчальних закладів передбачає їх право на:

самостійне планування роботи, вирішення питань
навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і
фінансово-господарської діяльності;

участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів
з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод
підприємств, установ, організацій, громадян;

визначення змісту компонента освіти, що надається навчальним
закладом понад визначений державою обсяг;

прийняття на роботу педагогічних, науково-педагогічних,
інженерно-педагогічних та інших працівників, а також фахівців з
інших держав, у тому числі за контрактами;

самостійне використання усіх видів асигнувань, затвердження
структури і штатного розпису в межах встановленого фонду
заробітної плати;

здійснення громадського контролю за організацією харчування,
охорони здоров'я, охорони праці в навчальних закладах.

Стаття 18. Умови створення навчальних закладів

1. Навчальні заклади створюються органами державної
виконавчої влади і органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм
власності, громадянами відповідно до потреби громадян у мові
навчання, соціально-економічних, національних, культурно-освітніх
потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної,
науково-методичної бази, педагогічних кадрів. Навчальний заклад
набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації у
порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних
осіб.

{ Частина перша статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010, N 5029-VI ( 5029-17 ) від
03.07.2012 }

2. Навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або
комунальній власності, мають статус державного навчального
закладу.

3. Навчальні заклади незалежно від їх статусу і належності
забезпечують якість освіти в обсязі вимог державних стандартів
освіти.

4. Потреба у державних і комунальних навчальних закладах усіх
освітніх рівнів з різними мовами навчання визначається в
обов'язковому порядку за заявами про мову навчання, які надаються
учнями (для неповнолітніх - батьками або особами, які їх
замінюють), студентами при вступі до навчальних закладів, а також,
у разі потреби, у будь-який час періоду навчання. { Частину
четверту статті 18 доповнено абзацом першим згідно із
Законом N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 }

Потреба у вищих навчальних закладах незалежно від форм
власності та їх мережа визначаються Кабінетом Міністрів України.

Потреба в професійно-технічних навчальних закладах
визначається Кабінетом Міністрів України, а їх мережа -
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері освіти.

Потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній
власності, визначається місцевими органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування.

Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних
закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{ Частина четверта статті 18 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

5. Діяльність навчального закладу розпочинається за наявності
ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг
для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів
кваліфікації. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється
Кабінетом Міністрів України.

6. Навчальні заклади діють на підставі власних статутів,
затверджених:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері освіти стосовно навчальних закладів, що засновані
на загальнодержавній власності і перебувають у його системі;

центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані
навчальні заклади, засновані на загальнодержавній власності, за
погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері освіти; { Абзац третій частини шостої
статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері освіти стосовно вищих навчальних закладів,
заснованих на інших формах власності;

місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування стосовно державних навчальних закладів, що є
комунальною власністю, і навчальних закладів (крім вищих
навчальних закладів), заснованих на інших формах власності.

{ Частина шоста статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

7. Навчальний заклад повинен мати власну назву, в якій
обов'язково вказується його тип (дитячий садок, школа, гімназія,
ліцей, колегіум, коледж, інститут, консерваторія, академія,
університет чи інше) та організаційно-правова форма.

Стаття 19. Наукове і методичне забезпечення освіти

Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері освіти, Національна Академія наук України, Національна
академія педагогічних наук, центральні органи виконавчої влади,
яким підпорядковані навчальні заклади, орган виконавчої влади
Автономної Республіки Крим у сфері освіти, вищі навчальні заклади,
академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади
післядипломної освіти, інші науково-методичні і методичні установи
у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками,
асоціаціями, товариствами, громадськими науковими організаціями.
{ Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 20. Керівник навчального закладу

1. Навчальний заклад очолює його керівник (завідуючий,
директор, ректор, президент тощо).

2. Керівники навчальних закладів, що є загальнодержавною
власністю і підпорядковані центральному органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері освіти, обираються за
конкурсом і призначаються на посаду центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері освіти шляхом
укладання з ними контракту відповідно до порядку, що
затверджується Кабінетом Міністрів України.

{ Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

3. Керівники навчальних закладів, що є загальнодержавною
власністю і підпорядковані іншим центральним органам виконавчої
влади, обираються за конкурсом і призначаються на посаду (за
попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері освіти) відповідними
центральними органами виконавчої влади шляхом укладання з ними
контракту.

{ Частина третя статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

4. Керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю,
призначаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим
у сфері освіти, відповідними обласними, міськими, районними
органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

5. Керівники навчальних закладів, заснованих на інших формах
власності, призначаються їх засновниками або уповноваженими ними
органами за попереднім погодженням з відповідними органами
управління освітою місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування.

6. Керівники вищих навчальних закладів щорічно звітують перед
загальними зборами (конференцією) колективу навчального закладу.

Стаття 21. Психологічна служба в системі освіти

У системі освіти діє державна психологічна служба.
Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних
закладах здійснюють практичні психологи. За своїм статусом
практичні психологи належать до педагогічних працівників.

Стаття 22. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти

Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє
взаємодії навчальних закладів, сім'ї і суспільства у вихованні
дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує
консультативну допомогу батькам, особам, які їх замінюють.
Педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами. За
своїм статусом соціальні педагоги належать до педагогічних
працівників.

Стаття 23. Участь діячів науки, культури та представників
інших сфер діяльності у навчально-виховній
роботі

Діячі науки, культури та представники інших сфер діяльності
за рішенням навчального закладу можуть брати участь у
навчально-виховній роботі, керівництві учнівськими, студентськими
об'єднаннями за інтересами, сприяти інтелектуальному, культурному
розвитку учнівської, студентської молоді, подавати консультаційну
допомогу педагогам.

Стаття 24. Організація медичного обслуговування у системі
освіти

Організація безкоштовного медичного обслуговування в системі
освіти забезпечується місцевими органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування, здійснюється закладами
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони здоров’я, відомчими закладами охорони
здоров'я відповідно до чинного законодавства.

{ Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 25. Організація харчування в навчальних закладах

Організація та відповідальність за харчування у державних
навчальних закладах покладаються на місцеві органи виконавчої
влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи
виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади,
керівників навчальних закладів і здійснюються за рахунок бюджетних
асигнувань.

Харчування у навчальних закладах інших форм власності
організовують засновник і керівник закладу.

Контроль та державний нагляд за якістю харчування
покладається на органи охорони здоров'я.

Стаття 26. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов
навчання, праці та виховання

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та
виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або
уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.

Стаття 27. Документи про освіту

Випускнику державного або іншого акредитованого
(атестованого) навчального закладу видається відповідний документ
про освіту встановленого зразка.

Зразки документів про освіту ( 1260-97-п ) затверджуються
Кабінетом Міністрів України.

Розділ II

СИСТЕМА ОСВІТИ

Стаття 28. Поняття системи освіти

Система освіти складається із навчальних закладів, наукових,
науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих
підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та
самоврядування в галузі освіти.

Стаття 29. Структура освіти

Структура освіти включає:

дошкільну освіту;

загальну середню освіту;

позашкільну освіту;

професійно-технічну освіту;

вищу освіту;

післядипломну освіту;

аспірантуру;

докторантуру;

самоосвіту.

Стаття 30. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні

1. В Україні встановлюються такі освітні рівні:

початкова загальна освіта;

базова загальна середня освіта;

повна загальна середня освіта;

професійно-технічна освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта.

2. В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні
рівні:

кваліфікований робітник;

молодший спеціаліст;

бакалавр;

спеціаліст, магістр.

Положення про освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні
(ступеневу освіту) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 31. Наукові ступені

1. Науковими ступенями є:

кандидат наук;

доктор наук.

2. Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються
спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів,
наукових установ та організацій у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.

Стаття 32. Вчені звання

1. Вченими званнями є:

старший науковий співробітник;

доцент;

професор.

2. Вчені звання старший науковий співробітник, доцент,
професор присвоюються на основі рішень вчених рад вищих навчальних
закладів, наукових установ і організацій у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.

Стаття 33. Дошкільна освіта

Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім'ї, дошкільних
навчальних закладах у взаємодії з сім'єю і мають на меті
забезпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх всебічного
розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок,
необхідних для подальшого навчання.

Стаття 34. Дошкільні навчальні заклади

Дошкільними навчальними закладами є:

дошкільні навчальні заклади (ясла);

дошкільні навчальні заклади (ясла-садки);

дошкільні навчальні заклади (дитячі садки);

дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу;

будинки дитини;

дошкільні навчальні заклади (дитячі будинки) інтернатного
типу;

дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) сімейного типу;

дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) комбінованого типу;

дошкільні навчальні заклади (центри розвитку дитини).


{ Абзац одинадцятий частини першої статті 34 виключено на
підставі Закону N 290-VI ( 290-17 ) від 20.05.2008 }


Прийом дітей у дошкільні навчальні заклади проводиться за
бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

{ Стаття 34 в редакції Закону N 2628-III ( 2628-14 ) від
11.07.2001 }

Стаття 35. Загальна середня освіта

1. Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток
дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову
підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської
моралі, засвоєння визначеного суспільними, мовними,
національно-культурними потребами обсягу знань про природу,
людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне
вдосконалення.

{ Частина перша статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 }

2. Держава гарантує молоді право на отримання повної
загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна
середня освіта в Україні є обов'язковою і може отримуватись у
різних типах навчальних закладів.

3. За рахунок коштів підприємств, установ і організацій,
батьків та інших добровільних внесків можуть вводитися додаткові
навчальні курси понад обсяг, визначений державним стандартом для
відповідного освітнього рівня.

Стаття 36. Середні навчальні заклади

1. Основним видом середніх навчальних закладів є середня
загальноосвітня школа трьох ступенів: перший - початкова школа, що
забезпечує початкову загальну освіту, другий - основна школа, що
забезпечує базову загальну середню освіту, третій - старша школа,
що забезпечує повну загальну середню освіту.

2. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом
або самостійно.

3. Навчання у середній загальноосвітній школі починається з
шести- або семирічного віку.

4. Школи першого ступеня у сільській місцевості створюються
незалежно від наявної кількості учнів. Відкриття таких шкіл, а
також самостійних класів у них здійснюється за рішенням місцевих
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

5. За рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування для задоволення освітніх потреб населення
можуть створюватися навчально-виховні комплекси "дошкільний
навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад",
"загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний
заклад" або об'єднання з іншими навчальними закладами, а також
загальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня.

{ Частина п'ята статті 36 в редакції Закону N 2628-III ( 2628-14 )
від 11.07.2001 }

6. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей
створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих
предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані
школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи
навчально-виховних комплексів, об'єднань. Особливо обдарованим
дітям держава надає підтримку і заохочення (стипендії, направлення
на навчання і стажування до провідних вітчизняних та закордонних
освітніх, культурних центрів).

7. Для здобуття загальної середньої освіти можуть
створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною,
заочною формами навчання при загальноосвітніх школах.

8. Бажаючим надається право і створюються умови для
прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.

Стаття 37. Навчальні заклади для громадян, які потребують
соціальної допомоги та реабілітації

1. Для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і
навчання в сім'ї, створюються загальноосвітні школи-інтернати.

2. Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування
батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі
сімейного типу, з повним державним утриманням.

3. Для дітей, які потребують тривалого лікування, створюються
дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні санаторні
школи-інтернати, дитячі будинки. Навчальні заняття з такими дітьми
проводяться також у лікарнях, санаторіях, вдома.

4. Для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому
розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах,
створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи,
дитячі будинки, дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням
за рахунок держави.

5. Для дітей і підлітків, які потребують особливих умов
виховання, створюються загальноосвітні школи і професійно-технічні
училища соціальної реабілітації.

Стаття 38. Позашкільна освіта

1. Позашкільна освіта та виховання є частиною структури
освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей,
учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів,
духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

2. Позашкільна освіта та виховання здійснюються навчальними
закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськими
організаціями, товариствами, фондами і грунтуються на принципі
добровільності вибору типів закладів, видів діяльності.

3. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю
позашкільної освіти.

Стаття 39. Позашкільні навчальні заклади

1. До позашкільних навчальних закладів належать: палаци,
будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та
студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв,
студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади,
бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

2. Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним
навчальним закладам надаються спортивні об'єкти, культурні,
оздоровчі та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах.
Порядок їх надання визначається місцевими органами виконавчої
влади та органами місцевого самоврядування.

Стаття 40. Професійно-технічна освіта

1. Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами
професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а
також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх
кваліфікації.

{ Частина перша статті 40 в редакції Закону N 1158-IV ( 1158-15 )
від 11.09.2003 }

2. Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі
повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої
освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню
освіту.

3. Громадяни, які потребують соціальної допомоги і
реабілітації, а також громадяни, які навчаються окремим професіям
за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть
отримувати професію не маючи базової загальної середньої освіти.

Стаття 41. Професійно-технічні навчальні заклади

{ Назва статті 41 в редакції Закону N 1158-IV ( 1158-15 ) від
11.09.2003 }

1. До професійно-технічних навчальних закладів належать:

професійно-технічне училище відповідного профілю;

професійне училище соціальної реабілітації;

вище професійне училище;

професійний ліцей;

професійний ліцей відповідного профілю;

професійно-художнє училище;

художнє професійно-технічне училище;

вище художнє професійно-технічне училище;

училище-агрофірма;

вище училище-агрофірма;

училище-завод;

центр професійно-технічної освіти;

центр професійної освіти;

навчально-виробничий центр;

центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;

навчально-курсовий комбінат;

навчальний центр;

інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну
освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

{ Частина перша статті 41 в редакції Закону N 1158-IV ( 1158-15 )
від 11.09.2003 }

2. Професійно-технічні навчальні заклади можуть мати денні,
вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси,
об'єднання.

3. Професійно-технічні навчальні заклади здійснюють
підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за
державним замовленням, а також за угодами з підприємствами,
об'єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами.

{ Частина третя статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003 }

4. Професійно-технічні навчальні заклади можуть мати одне або
декілька підприємств (установ, організацій) - замовників
підготовки кадрів. Відносини з підприємствами, установами та
організаціями - замовниками підготовки кадрів регулюються
відповідно до укладених угод.

{ Частина четверта статті 41 в редакції Закону N 1158-IV
( 1158-15 ) від 11.09.2003 }

5. Учні державних професійно-технічних навчальних закладів із
числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і
дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на
повному утриманні держави, інші учні зазначених навчальних
закладів забезпечуються безкоштовним харчуванням і стипендією.
Порядок повного державного утримання та забезпечення учнів
державних професійно-технічних навчальних закладів безкоштовним
харчуванням і стипендією визначається Кабінетом Міністрів України.
{ Частина п'ята статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003 }

6. Випускникам професійно-технічних навчальних закладів
відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється
кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії
відповідного розряду (категорії).

Випускникам вищих професійних училищ та центрів
професійно-технічної освіти відповідно до їх
освітньо-кваліфікаційного рівня може присвоюватися кваліфікація
"молодший спеціаліст" тільки з акредитованого напряму
(спеціальності).

{ Частина шоста статті 41 в редакції Закону N 1158-IV ( 1158-15 )
від 11.09.2003 }

7. Громадяни можуть також одержати професію, підвищити
кваліфікацію, пройти перепідготовку безпосередньо на виробництві.

Стаття 42. Вища освіта

1. Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну
та практичну підготовку, здобуття громадянами
освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань,
інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної
підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

2. Вища освіта здійснюється на базі повної загальної
середньої освіти. До вищих навчальних закладів, що здійснюють
підготовку молодших спеціалістів, можуть прийматися особи, які
мають базову загальну середню освіту.

3. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може
проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва
(вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих
спеціальностей - екстерном.

Держава створює умови громадянам України для реалізації їх
права на здобуття вищої освіти.

Навчання у вищих навчальних закладах державної форми
власності оплачується державою, за винятком випадків, передбачених
частиною четвертою статті 61 цього Закону, у вищих навчальних
закладах інших форм власності - юридичними та фізичними особами.

Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на
конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми
власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.

Контроль за дотриманням принципів соціальної справедливості
та законності при прийомі громадян до вищих навчальних закладів
здійснюється органами, уповноваженими цим Законом.

4. Особливо обдарованим студентам забезпечується навчання та
стажування за індивідуальними планами, встановлення спеціальних
державних стипендій, створення умов для навчання за кордоном.

Стаття 43. Вищі навчальні заклади

1. Вищими навчальними закладами є: технікум (училище),
коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

2. Відповідно до статусу вищих навчальних закладів
встановлено чотири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них
вищі навчальні заклади;

другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі
навчальні заклади;

третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації)
- інститут, консерваторія, академія, університет.

3. Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за
такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші
вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;

бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади
другого рівня акредитації;

спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади
третього і четвертого рівнів акредитації.

4. Вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть
здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними
рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня
акредитації.

5. Вищі навчальні заклади у встановленому порядку можуть
створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів,
об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

Стаття 44. Напрями діяльності вищого навчального закладу

1. Основними напрямами діяльності вищого навчального закладу
є:

підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних
кадрів;

науково-дослідна робота;

спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка
кадрів;

культурно-освітня, методична, видавнича,
фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

здійснення зовнішніх зв'язків.

2. Вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за
державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою
регулювання відносин між навчальними закладами та підприємствами,
установами, організаціями, громадянами.

Стаття 45. Наукова діяльність у системі вищої освіти

1. Наукова діяльність у системі вищої освіти включає
виконання науково-дослідних робіт, підготовку наукових і
науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Науково-дослідна робота є складовою частиною підготовки
фахівців і здійснюється науковими колективами, окремими вченими за
договорами, контрактами, замовленнями, програмами, проектами. Для
цього створюються наукові, науково-виробничі підрозділи,
об'єднання, асоціації, технологічні парки, центри нових
інформаційних технологій, науково-технічної творчості та інші
формування.

2. Держава визнає пріоритет фундаментальних досліджень, що
виконуються у системі освіти.

Стаття 46. Автономія вищого навчального закладу

1. Автономія може надаватися вищому навчальному закладу
відповідно до рівня акредитації і передбачає права закладу на:

визначення змісту освіти;

визначення планів прийому студентів, аспірантів, докторантів
з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод з
підприємствами, установами, організаціями, громадянами;

встановлення і присвоєння вчених звань вищого навчального
закладу четвертого рівня акредитації;

інші повноваження, що делегують вищому навчальному закладу
відповідно до його статусу державні органи управління освітою.

2. Вищий навчальний заклад може делегувати окремі свої
повноваження державним органам управління освітою.

Стаття 47. Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування,
клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та
перепідготовка кадрів)

1. Післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти
та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й
оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання
іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше
освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

{ Частина перша статті 47 в редакції Закону N 1158-IV ( 1158-15 )
від 11.09.2003 }


{ Частину другу статті 47 виключено на підставі Закону
N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003 }


3. Форми, терміни і зміст навчання, методичної та
науково-дослідної діяльності визначаються закладами післядипломної
освіти за погодженням із замовником.

Стаття 48. Заклади післядипломної освіти

1. До закладів післядипломної освіти належать:

академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації,
перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати;

підрозділи вищих навчальних закладів (філіали, факультети,
відділення та інші);

професійно-технічні навчальні заклади; { Абзац четвертий
частини першої статті 48 в редакції Закону N 1158-IV ( 1158-15 )
від 11.09.2003 }

науково-методичні центри професійно-технічної освіти;
{ Частину першу статті 48 доповнено абзацом згідно із Законом
N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003 }

відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

2. Заклади післядипломної освіти можуть працювати за очною,
вечірньою, заочною формами навчання, мати філіали і вести
науково-дослідну роботу.

Стаття 49. Самоосвіта громадян

Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами,
установами, організаціями, об'єднаннями громадян, громадянами
створюються відкриті та народні університети, лекторії,
бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіонавчальні програми тощо.

Розділ III

УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 50. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу є:

діти дошкільного віку, вихованці, учні, студенти, курсанти,
слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;
{ Абзац другий статті 50 в редакції Закону N 2628-III ( 2628-14 )
від 11.07.2001 }

керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні
працівники, спеціалісти;

батьки або особи, які їх замінюють, батьки - вихователі
дитячих будинків сімейного типу;

представники підприємств, установ, кооперативних, громадських
організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Стаття 51. Права вихованців, учнів, студентів, курсантів,
слухачів, стажистів, клінічних ординаторів,
аспірантів, докторантів

1. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти,
клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають
гарантоване державою право на:

навчання для здобуття певного освітнього та
освітньо-кваліфікаційного рівнів;

вибір навчального закладу, форми навчання,
освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних
занять;

додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час
та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують
роботу з навчанням;

продовження освіти за професією, спеціальністю на основі
одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової
освіти відповідно до угоди із навчальним закладом;

одержання направлення на навчання, стажування до інших
навчальних закладів, у тому числі за кордон;

користування навчальною, науковою, виробничою, культурною,
спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;

доступ до інформації в усіх галузях знань;

участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та
інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах,
виставках, конкурсах;

особисту або через своїх представників участь у громадському
самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення
навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення
стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;

участь в об'єднаннях громадян;

безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;

забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;

перерву в навчанні у вищих та професійно-технічних навчальних
закладах;

користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами
лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;

захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та
психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників,
які порушують права або принижують їх честь і гідність.

2. Відволікання учнів, студентів, курсантів, слухачів,
стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів за
рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не
пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків,
передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Стаття 52. Обов'язки вихованців, учнів, студентів,
курсантів, слухачів, стажистів, клінічних
ординаторів, аспірантів, докторантів

1. Обов'язками вихованців, учнів, студентів, курсантів,
слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів,
докторантів відповідно є:

додержання законодавства, моральних, етичних норм;

систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними
навичками, професійною майстерністю, підвищення загального
культурного рівня;

додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку
навчального закладу.

2. Випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту
за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на
роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Інші обов'язки осіб, що навчаються, можуть встановлюватися
законодавством, положеннями про навчальні заклади та їх статутами.

Стаття 53. Додаткові види соціального і матеріального
забезпечення вихованців, учнів, студентів,
курсантів, слухачів, стажистів, клінічних
ординаторів, аспірантів, докторантів

1. Вихованцям, учням, студентам, курсантам, слухачам,
стажистам, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам може
надаватися додатково соціальна і матеріальна допомога за рахунок
місцевих бюджетів, центральних органів виконавчої влади,
підприємств, установ, організацій, коштів громадян, юридичних і
фізичних осіб за межами України, благодійних організацій, а також
з інших надходжень.

2. При загальноосвітніх закладах утворюються фонди загального
обов'язкового навчання для надання матеріальної допомоги учням, їх
оздоровлення, проведення культурних заходів, інших передбачених
законодавством витрат. Фонди загального обов'язкового навчання
утворюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі не
меншому трьох відсотків витрат на утримання шкіл, а також за
рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, інших
джерел.

3. Для учнів, які проживають у сільській місцевості на
відстані понад 3 кілометри від школи, забезпечується безкоштовне
регулярне підвезення до школи і зі школи рейсовим транспортом або
транспортом підприємств, установ та організацій.

4. На час виробничого навчання, практики учням і студентам
забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.

Порядок оплати виконаної роботи під час виробничого навчання
і практики визначається Кабінетом Міністрів України.

П'ятдесят відсотків заробітної плати за виробниче навчання і
виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних
закладів направляється на рахунок навчального закладу для
здійснення його статутної діяльності, зміцнення
навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, слухачів,
проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
{ Абзац третій частини четвертої статті 53 в редакції Закону
N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003 }

Стаття 54. Кадрове забезпечення сфери освіти

1. Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими
моральними якостями, які мають відповідну освіту,
професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє
виконувати службові обов'язки.

2. Педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють
педагогічні працівники, у вищих навчальних закладах третього і
четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти -
науково-педагогічні працівники.

Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних
працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються
на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за
контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників
здійснюється на основі конкурсного відбору.

4. Педагогічні працівники підлягають атестації. За
результатами атестації визначаються відповідність працівника
займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії,
педагогічні звання. Порядок атестації педагогічних працівників
встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти.

Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних
працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом
Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії є підставою для звільнення
педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому
законодавством.

{ Частина четверта статті 54 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 55. Права педагогічних та науково-педагогічних
працівників

1. Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право
на:

захист професійної честі, гідності;

вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення
педагогічної ініціативи;

індивідуальну педагогічну діяльність;

участь у громадському самоврядуванні;

користування подовженою оплачуваною відпусткою;

забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові
кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;

придбання для працюючих у сільській місцевості основних
продуктів харчування за цінами, встановленими для працівників
сільського господарства;

одержання службового житла;

підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір
змісту, програм, форм навчання, навчальних закладів, установ та
організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і
перепідготовку.

2. Відволікання педагогічних та науково-педагогічних
працівників від виконання професійних обов'язків не допускається
за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Стаття 56. Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних
працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:

постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну
майстерність, загальну культуру;

забезпечувати умови для засвоєння вихованцями, учнями,
студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними
ординаторами, аспірантами навчальних програм на рівні обов'язкових
вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвиткові
здібностей дітей, учнів, студентів;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до
принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості,
відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості,
працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей;

виховувати у дітей та молоді повагу до батьків, жінки,
старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних,
історичних, культурних цінностей України, її державного і
соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та
природного середовища країни;

готувати учнів та студентів до свідомого життя в дусі
взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними,
національними, релігійними групами;

додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність
дитини, учня, студента;

захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або
психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю,
наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

Стаття 57. Гарантії держави педагогічним,
науково-педагогічним працівникам та іншим
категоріям працівників навчальних закладів

1. Держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним
працівникам:

належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне
обслуговування;

підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років;

правовий, соціальний, професійний захист;

надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво
(реконструкцію) і придбання житла; { Частину першу статті 57
доповнено абзацом згідно із Законом N 3461-IV ( 3461-15 ) від
22.02.2006 }

компенсації, встановлені законодавством, у разі втрати
роботи, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці;

призначення і виплату пенсії відповідно до чинного
законодавства;

встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної
плати) за наукові ступені і вчені звання;

виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам
надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового
окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної
роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10
років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків;

{ Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від
07.12.2000 }
{ Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від
20.12.2001 }

надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди
в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за
сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків;

{ Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 }

виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам
допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу
(ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;

{ Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від
07.12.2000 }
{ Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 }


{ Абзац дванадцятий частини першої статті 57 виключено на
підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }


{ Абзац тринадцятий частини першої статті 57 виключено на
підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }


{ Абзац чотирнадцятий частини першої статті 57 виключено на
підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }


{ Абзац п'ятнадцятий частини першої статті 57 виключено на
підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }


2. Держава забезпечує встановлення посадових окладів (ставок
заробітної плати) науково-педагогічним, педагогічним та іншим
категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти на
основі Єдиної тарифної сітки ( 1298-2002-п ) у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України. { Частина друга статті 57
в редакції Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну
визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Установити, що у 2005 році положення і норми, передбачені
частиною другою статті 57 діють в межах бюджетних призначень на
оплату праці у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
{ Щодо дії частини другої статті 57 додатково див. Закони
N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, N 380-IV ( 380-15 ) від
26.12.2002, N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, N 489-V
( 489-16 ) від 19.12.2006, Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }

3. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного
працівника, яке унеможливлює виконання ним професійних обов'язків
і обмежує перебування в дитячому, учнівському, студентському
колективах, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин
на іншу роботу, за ним зберігається попередній середній заробіток.
У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток
виплачується до відновлення працездатності або встановлення
інвалідності.

4. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській
місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які
раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених
пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного
законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням
і освітленням у межах встановлених норм. Пільги на безплатне
користування житлом з опаленням та освітленням надаються
працівникам за умови, якщо розмір їх середньомісячного сукупного
доходу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу,
який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України. { Абзац перший частини
четвертої статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008; абзац перший частини
четвертої статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1166-VII ( 1166-18 ) від 27.03.2014 }

{ Щодо дії абзацу першого частини четвертої статті 57 додатково
див. Закони N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, N 1344-IV
( 1344-15 ) від 27.11.2003, N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 }

Вони мають право на безоплатне одержання у власність
земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена
сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської
установи та організації, розташованих на території відповідної
ради, із земель сільськогосподарського підприємства,
сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються,
або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм
безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених
законом для ведення особистого селянського господарства. { Абзац
другий частини четвертої статті 57 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003; в редакції Закону
N 1694-IV ( 1694-15 ) від 20.04.2004 }

Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян,
які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні
ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для
ведення особистого селянського господарства, крім випадків
успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для
ведення особистого підсобного господарства чи для ведення
особистого селянського господарства відповідно до закону.
{ Частину четверту доповнено абзацом згідно із Законом N 1694-IV
( 1694-15 ) від 20.04.2004 }

5. Педагогічним та науково-педагогічним працівникам за
рахунок власних коштів навчальних закладів може надаватися
матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Стаття 58. Заохочення педагогічних та науково-педагогічних
працівників

За особливі трудові заслуги педагогічні та
науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними
нагородами, відзначені знаками, грамотами, іншими видами
морального та матеріального заохочення.

{ Стаття 58 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як
особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова
відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей,
створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття
доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної мови,
регіональних мов або мов меншин, інших мов і рідної мови, сім'ї,
старших за віком, до народних традицій та звичаїв; { Абзац третій
частини третьої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 }

виховувати повагу до національних, історичних, культурних
цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до
історико-культурного надбання та навколишнього природного
середовища, любов до своєї країни;

сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або
забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо
її змісту, рівня та обсягу;

виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу
у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

Стаття 60. Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;

обирати і бути обраними до органів громадського
самоврядування навчальних закладів;

звертатися до державних органів управління освітою з питань
навчання, виховання дітей;

захищати у відповідних державних органах і суді законні
інтереси своїх дітей.

Розділ IV

ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ,
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Стаття 61. Фінансово-господарська діяльність навчальних
закладів та установ, організацій, підприємств
системи освіти

1. Фінансування державних навчальних закладів та установ,
організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок
коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного
господарства, державних підприємств і організацій, а також
додаткових джерел фінансування.

2. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в
розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також
валютні асигнування на основну діяльність.


{ Частину третю статті 61 виключено на підставі Закону
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }


4. Додатковими джерелами фінансування є:

кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення
кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених
договорів;

плата за надання додаткових освітніх послуг;

кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші
роботи, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств,
установ, організацій та громадян;

доходи від реалізації продукції навчально-виробничих
майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду
приміщень, споруд, обладнання;

дотації з місцевих бюджетів;

дивіденди від цінних паперів; { Абзац сьомий частини
четвертої статті 61 в редакції Закону N 107-VI ( 107-17 ) від
28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
{ Щодо дії абзацу сьомого частини четвертої статті 61 додатково
див. Закон N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }

валютні надходження;

добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані
від підприємств, установ, організацій, окремих громадян;

інші кошти.

5. Розмір плати за весь строк навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання
додаткових освітніх послуг встановлюється навчальним закладом у
грошовій одиниці України - гривні, з урахуванням офіційно
визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.

Розмір плати за весь строк навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання
додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що
укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься,
або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або надання
додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього
строку навчання. Типовий договір затверджується центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері освіти. { Абзац другий частини п'ятої статті 61
із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від
16.10.2012 }

Розмір плати за весь строк навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання
додаткових освітніх послуг публікується у загальнодержавних
друкованих засобах масової інформації та інформаційних збірниках
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері освіти. { Абзац третій частини п'ятої
статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }


{ Абзац четвертий частини п'ятої статті 61 виключено на
підставі Закону N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }


Плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення
кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг може
вноситися за весь строк навчання, підготовки, перепідготовки,
підвищення кваліфікації кадрів або надання додаткових освітніх
послуг повністю одноразово або частками - помісячно, по семестрах,
щорічно.

{ Статтю 61 доповнено частиною 5 згідно із Законом N 2887-III
( 2887-14 ) від 13.12.2001 }


{ Частину шосту статті 61 виключено на підставі Закону
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }


7. У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та
галузеві асигнування навчальних закладів та установ, організацій
системи освіти не зменшуються.

8. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не
підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням.

Стаття 62. Фінансування наукових досліджень

1. Фінансування фундаментальних та пошукових наукових
досліджень, наукових програм, проектів державного значення у вищих
навчальних закладах, науково-дослідних установах системи освіти
здійснюється на конкурсній основі в обсязі не меншому десяти
відсотків державних коштів, що виділяються на утримання вищих
навчальних закладів.

2. Фінансування прикладних досліджень, розробок здійснюється
за рахунок бюджету та інших джерел, а результати досліджень
реалізуються як товар відповідно до чинного законодавства.

Стаття 63. Матеріально-технічна база навчальних закладів та
установ, організацій, підприємств системи освіти

1. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ,
організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди,
землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло
та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ,
організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах,
визначених чинним законодавством.

2. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та
організацій системи освіти передаються їм у постійне користування
відповідно до Земельного кодексу України ( 2768-14 ).

3. Навчальні заклади самостійно розпоряджаються прибутками
від господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності.

4. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних
навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи
освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним
законодавством.

5. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також
підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим
процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або
використанню не за призначенням.

6. Потреби державних навчальних закладів та установ,
організацій системи освіти для розвитку їх матеріально-технічної
бази задовольняються державою першочергово відповідно до
затверджених Кабінетом Міністрів України нормативів.

Розділ V

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО


Стаття 64. Міжнародне співробітництво у державній системі
освіти

1. Навчальні заклади, наукові, науково-виробничі установи
системи освіти, органи державного управління освітою мають право
укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки
із навчальними закладами, науковими установами системи освіти
зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами тощо
відповідно до чинного законодавства України.

2. Державні навчальні заклади та наукові, науково-виробничі
установи державної системи освіти, органи державного управління
освітою мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність
відповідно до законодавства на основі договорів, укладених ними з
іноземними юридичними, фізичними особами, мати власний валютний
рахунок, створювати спільні підприємства.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти, центральні органи
виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади разом з
іншими державними установами, організаціями проводять роботу,
пов'язану з встановленням еквівалентності атестатів і дипломів,
міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених
ступенів і звань.

{ Частина третя статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частина четверта статті 64 втратила чинність в частині
звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і
податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться
(пересилаються) на митну територію України на підставі Закону
N 608/96-ВР від 17.12.96 }

4. Держава сприяє міжнародному співробітництву навчальних
закладів та органів управління освітою, виділяє їм відповідні
валютні асигнування, звільняє від оподаткування, сплати мита і
митного збору за навчальне, наукове та виробниче обладнання та
приладдя, що надходять для них з-за кордону для навчальних і
наукових цілей.

5. Валютні, матеріальні надходження від зовнішньоекономічної
діяльності використовуються державними навчальними закладами,
науковими, науково-виробничими установами системи освіти для
забезпечення їх власної статутної діяльності згідно з чинним
законодавством.

Розділ VI

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Стаття 65. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені законодавством України про освіту, то
застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ VII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОСВІТУ

Стаття 66. Відповідальність за порушення законодавства про
освіту

Посадові особи і громадяни, винні в порушенні законодавства
про освіту, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством
України.


Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК

м. Київ, 23 травня 1991 року
N 1060-XII

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про позашкільну освіту

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 46, ст.393 )

{ Додатково див. Закон
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250

N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 28, ст.372
N 876-V ( 876-16 ) від 05.04.2007, ВВР, 2007, N 27, ст.363
N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.41
Кодексом
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112
Законами
N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012, ВВР, 2013, N 23, ст.218
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 2-3, ст.41 }


{ У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в
усіх відмінках замінено словами "центральний орган
виконавчої влади з питань економічної політики" у
відповідному відмінку згідно із Законом
N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003 }

{ У тексті Закону слова "спеціально уповноважений орган
виконавчої влади в галузі освіти" в усіх відмінках
замінено словами "центральний орган виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну політику
у сфері освіти" у відповідному відмінку згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }


Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її
правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та
виховні засади.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону вживаються такі терміни:

система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає
державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; інші
навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та
позанавчальний час (загальноосвітні навчальні заклади незалежно
від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи
соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати,
професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів
акредитації); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні,
спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі
загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-виробничих
комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II
рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання
незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші
навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких
пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні
органи управління позашкільною освітою і науково-методичні
установи;

позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що
отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних
закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших
навчальних закладах;

позашкільний навчальний заклад - складова системи
позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички
за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій
самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток,
підготовку до активної професійної та громадської діяльності,
створює умови для соціального захисту та організації змістовного
дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я
вихованців, учнів і слухачів;

філії позашкільного навчального закладу - структурно
відокремлені підрозділи позашкільного навчального закладу, що
знаходяться поза межами розташування основного позашкільного
навчального закладу і виконують таку ж освітню діяльність, як
основний позашкільний навчальний заклад в цілому або за окремими
її напрямами;

педагогічне навантаження педагогічних працівників
позашкільних навчальних закладів - час, призначений для здійснення
навчально-виховного процесу педагогічними працівниками
позашкільного навчального закладу;

освітня діяльність позашкільного навчального закладу - процес
надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів
позашкільної освіти, розвитку інтелектуальних і творчих
здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів
особи;

вихованці - особи, які відвідують гуртки, клуби, творчі
об'єднання, секції позашкільного навчального закладу за
інтересами, здібностями та нахилами, отримують допрофесійну
підготовку;

учні - особи, які відвідують класи та інші творчі об'єднання
позашкільного навчального закладу, навчально-виховна робота в яких
організована у формі класно-урочної або іншої системи;

слухачі - особи, які проводять дослідницьку, пошукову та
експериментальну роботу з різних проблем науки, техніки,
мистецтва.

Стаття 2. Законодавство України про позашкільну освіту

Законодавство України про позашкільну освіту базується на
Конституції України і складається із Закону України "Про освіту"
( 1060-12 ), цього Закону, міжнародних договорів України, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших
нормативно-правових актів.

Стаття 3. Завдання Закону України "Про позашкільну освіту"

Завданнями цього Закону є:

забезпечення прав громадян на здобуття позашкільної освіти;

визначення основних засад державної політики щодо
позашкільної освіти;

створення нормативно-правової бази для подальшого розвитку
позашкільної освіти;

встановлення правових засад діяльності позашкільних
навчальних закладів;

визначення основних напрямів, змісту і форм
навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах;

визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного
процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства
про позашкільну освіту;

створення умов для благодійної діяльності юридичних і
фізичних осіб з метою розвитку позашкільної освіти;

регулювання відносин між органами державної влади і
навчальними закладами, установами та організаціями, які визначають
зміст, форми і методи позашкільної освіти вихованців, учнів і
слухачів;

створення умов для соціального захисту педагогічних
працівників, вихованців, учнів і слухачів позашкільних навчальних
закладів.

Стаття 4. Позашкільна освіта

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти,
визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим
Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань
вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних
запитів і потреб у професійному визначенні.

Стаття 5. Структура позашкільної освіти

Структуру позашкільної освіти становлять:

позашкільні навчальні заклади;

інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у
позаурочний та позанавчальний час, до числа яких належать:
загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування,
типів і форм власності, в тому числі школи соціальної
реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати,
професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів
акредитації;

гуртки, секції, клуби, культурно-освітні,
спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі
загальноосвітніх навчальних закладів, міжшкільних
навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих
навчальних закладів I-II рівнів акредитації;

клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності;

культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші
навчальні заклади, установи;

фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із
функціонуванням позашкільної освіти.

Стаття 6. Здобуття позашкільної освіти

1. Вихованці, учні і слухачі мають право на здобуття
позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань,
уподобань та інтересів.

2. Позашкільна освіта здобувається громадянами у позаурочний
та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та інших
навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в школах
соціальної реабілітації, міжшкільних навчально-виробничих
комбінатах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах
I-II рівнів акредитації.

Здобуття позашкільної освіти грунтується на принципі
добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також
здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють,
трудових колективів, громадських організацій, товариств, фондів.

3. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в
Україні на законних підставах, здобувають позашкільну освіту у
порядку, встановленому для громадян України.

Стаття 7. Мова навчання і виховання у позашкільній освіті

Мова навчання і виховання у позашкільній освіті визначається
статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики"
( 5029-17 ).

{ Стаття 7 в редакції Закону N 5029-VI ( 5029-17 ) від
03.07.2012 }

Стаття 8. Основні завдання позашкільної освіти

Основними завданнями позашкільної освіти є:

виховання громадянина України;

вільний розвиток особистості та формування її
соціально-громадського досвіду;

виховання у вихованців, учнів і слухачів поваги до
Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, почуття
власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії;

виховання у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові
до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних
цінностей Українського народу, а також інших націй і народів;

виховання у вихованців, учнів і слухачів шанобливого
ставлення до родини та людей похилого віку;

створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і
фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів;

формування у вихованців, учнів і слухачів свідомого й
відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я
оточуючих, навичок безпечної поведінки;

задоволення освітньо-культурних потреб вихованців, учнів і
слухачів, які не забезпечуються іншими складовими структури
освіти;

задоволення потреб вихованців, учнів і слухачів у
професійному самовизначенні і творчій самореалізації;

пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і
талановитих вихованців, учнів і слухачів;

вдосконалення фізичного розвитку вихованців, учнів і
слухачів, підготовка спортивного резерву для збірних команд
України з різних видів спорту;

організація дозвілля вихованців, учнів і слухачів, пошук його
нових форм; профілактика бездоглядності, правопорушень;

виховання в учасників навчально-виховного процесу свідомого
ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих;

формування здорового способу життя вихованців, учнів і
слухачів;

здійснення інформаційно-методичної та організаційно-масової
роботи.

Стаття 9. Основні засади державної політики у сфері
позашкільної освіти

1. Державна політика у сфері позашкільної освіти здійснюється
на принципах:

доступності позашкільної освіти громадянам України незалежно
від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших
переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового
стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

фінансування державних та комунальних позашкільних навчальних
закладів відповідно до їх структури;

добровільності вибору типів позашкільних навчальних закладів,
форм позашкільного навчання і видів діяльності;

науковості, світського характеру освіти;

правового і соціального захисту вихованців, учнів і слухачів
в їх прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості.

2. Державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована
на:

створення умов для здобуття вихованцями, учнями і слухачами
позашкільної освіти;

збереження та розвиток мережі державних та комунальних
позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання,
перепідпорядкування, злиття, закриття, передачі приміщень,
обладнання, техніки в оренду;

координацію зусиль органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій,
об'єднань громадян та сім'ї на подальше становлення і розвиток
позашкільної освіти.

Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Стаття 10. Органи управління позашкільною освітою. Державний
контроль за діяльністю позашкільних навчальних
закладів

1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, у сфері
управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади та які
проводять діяльність у сфері позашкільної освіти, здійснюють
управління діяльністю зазначених навчальних закладів незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності.

2. Державне управління позашкільною освітою здійснюють:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну політику у сфері освіти;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері освіти; { Частину другу доповнено новим абзацом
згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління
яких перебувають позашкільні навчальні заклади;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні
адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері
управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади;

органи місцевого самоврядування.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти:

формує програми розвитку позашкільної освіти;

розробляє Положення про позашкільні навчальні заклади, готує
пропозиції щодо нормативів матеріально-технічного, фінансового
забезпечення позашкільної освіти;

розробляє нормативно-правові акти стосовно визначення
соціальних гарантій педагогічним працівникам, спеціалістам
позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування,
типів і форм власності;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені
на нього актами Президента України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері освіти, за участю інших центральних органів
виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні
навчальні заклади:

бере участь у визначенні та реалізації державної політики у
сфері позашкільної освіти;

здійснює навчально-методичне керівництво, контроль та
державне інспектування позашкільних навчальних закладів незалежно
від підпорядкування, типів і форм власності;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені
на нього актами Президента України.

{ Частина третя статті 10 в редакції Закону N 5460-VI ( 5460-17 )
від 16.10.2012 }

4. Державний контроль за діяльністю позашкільних навчальних
закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності
здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері освіти, та місцевими органами управління
освітою.

{ Частина четверта статті 10 в редакції Закону N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

5. Основною формою державного контролю за діяльністю
позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування,
типів і форм власності є державна атестація позашкільного
навчального закладу, яка проводиться не рідше одного разу в
10 років у порядку, встановленому центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у
сфері освіти. Результати державної атестації позашкільних
навчальних закладів оприлюднюються.

Позачергова державна атестація державних позашкільних
навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері освіти або інших центральних
органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають
позашкільні навчальні заклади.

Позачергова державна атестація комунальних позашкільних
навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та
підпорядкованих їм органів управління, у сфері управління яких
перебувають позашкільні навчальні заклади, органів місцевого
самоврядування.

Позачергова державна атестація приватних позашкільних
навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням
власника (засновника) або центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
освіти, інших центральних органів виконавчої влади, у сфері
управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та
Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та
підпорядкованих їм органів управління, у сфері управління яких
перебувають позашкільні навчальні заклади, органів місцевого
самоврядування.

6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи
виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх
компетенції:

затверджують обсяги фінансування комунальних позашкільних
навчальних закладів не нижче мінімальних нормативів, визначених в
установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
освіти, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;

забезпечують збереження і зміцнення матеріально-технічної
бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі,
ефективне використання закріплених за ними земельних ділянок;

створюють належні умови для вибору вихованцями, учнями і
слухачами видів творчої діяльності відповідно до їх інтересів та
запитів батьків або осіб, які їх замінюють;

можуть вводити додаткові педагогічні ставки, визначати
контингент вихованців, учнів і слухачів у позашкільних навчальних
закладах;

вживають заходів для залучення вихованців, учнів і слухачів,
які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, до
різних форм позашкільної освіти;

забезпечують соціальний захист вихованців, учнів і слухачів,
педагогічних працівників, спеціалістів та інших працівників
позашкільних навчальних закладів;

організовують в установленому порядку підвищення
кваліфікації, атестацію педагогічних працівників позашкільних
навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм
власності;

координують діяльність педагогічних колективів позашкільних
навчальних закладів, громадських організацій, підприємств та сім'ї
щодо одержання вихованцями, учнями і слухачами позашкільної
освіти;

здійснюють контроль за діяльністю педагогічних колективів
позашкільних навчальних закладів, узагальнюють та поширюють досвід
їх роботи;

проводять державну атестацію позашкільних навчальних закладів
незалежно від типів і форм власності;

сприяють створенню піклувальних та опікунських рад,
благодійних фондів;

здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції
України, Конституції Автономної Республіки Крим ( rb239k002-98 ),
законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про
освіту", цього Закону та положень про них.

Стаття 11. Управління та громадське самоврядування
позашкільного навчального закладу

1. Керівництво позашкільним навчальним закладом здійснює його
директор.

Колегіальним органом управління позашкільним навчальним
закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначаються
Положенням про позашкільні навчальні заклади.

2. Органом громадського самоврядування позашкільного
навчального закладу є загальні збори (конференція) колективу
позашкільного навчального закладу.

3. У позашкільному навчальному закладі можуть функціонувати
методичні об'єднання, відділи, відділення, що охоплюють учасників
навчально-виховного процесу та спеціалістів певного професійного
спрямування. ( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Стаття 12. Позашкільний навчальний заклад

1. Позашкільний навчальний заклад за своїми
організаційно-правовими формами може бути державної, комунальної
або приватної форми власності.

2. Статус державного має позашкільний навчальний заклад,
заснований на державній формі власності.

Статус комунального має позашкільний навчальний заклад,
заснований на комунальній формі власності.

Статус приватного має позашкільний навчальний заклад,
заснований на приватній формі власності.

3. Позашкільні навчальні заклади можуть функціонувати у формі
центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат,
студій, шкіл мистецтв, початкових спеціалізованих мистецьких
навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), спортивних шкіл,
дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву,
фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання,
фізкультурно-оздоровчих клубів інвалідів, спеціалізованих
дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих
стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро,
оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту. ( Частина
третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2626-IV
( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

4. Позашкільні навчальні заклади можуть бути комплексними та
профільними.

Комплексні позашкільні навчальні заклади організовують роботу
з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами
позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим,
еколого-натуралістичним, науково-технічним,
дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або
спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним,
соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До
комплексних позашкільних навчальних закладів належать палаци,
будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.

Профільні позашкільні навчальні заклади організовують роботу
за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних
позашкільних навчальних закладів належать центри, клуби
туристсько-краєзнавчої, науково-технічної,
еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної
творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних
туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові
спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі
спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази.

5. Перелік типів позашкільних навчальних закладів
затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. Творчі об'єднання позашкільного навчального закладу
класифікуються за трьома рівнями:

початковий рівень - творчі об'єднання загальнорозвиваючого
спрямування, що сприяють виявленню здібностей, обдарувань
вихованців, учнів і слухачів або розвитку їх інтересу до творчої
діяльності;

основний рівень - творчі об'єднання, які розвивають стійкі
інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм знання, практичні
уміння і навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації;

вищий рівень - творчі об'єднання за інтересами для здібних і
обдарованих вихованців, учнів і слухачів.

Стаття 13. Статут позашкільного навчального закладу

1. Позашкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на
підставі статуту. { Абзац перший частини першої статті 13 в
редакції Закону N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010 }

Статут позашкільного навчального закладу розробляється
відповідно до Конституції України, Закону України "Про освіту",
цього Закону, Положення про позашкільні навчальні заклади.

2. Положення про позашкільні навчальні заклади ( 433-2001-п )
затверджується Кабінетом Міністрів України.

Позашкільний навчальний заклад на основі Положення про
позашкільні навчальні заклади розробляє статут, який
затверджується власником (засновником) та реєструється місцевим
органом виконавчої влади у порядку, встановленому законодавством
України.

Позашкільні навчальні заклади діють на підставі власних
статутів, затверджених:

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері освіти або іншими
центральними органами виконавчої влади, за погодженням із
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері освіти, що засновані на
державній формі власності і перебувають у сфері їх управління;

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, що засновані на
комунальній формі власності і перебувають у сфері її управління;

обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними
державними адміністраціями, що засновані на комунальній формі
власності і перебувають у сфері їх управління.

Статут приватного позашкільного навчального закладу
погоджується з відповідним органом виконавчої влади,
затверджується засновником (власником) та реєструється у порядку,
встановленому законодавством України.

Стаття 14. Створення, реорганізація та ліквідація
позашкільного навчального закладу

1. Порядок створення, реорганізації та ліквідації
позашкільних навчальних закладів затверджується Кабінетом
Міністрів України.

2. Державні та комунальні позашкільні навчальні заклади
здійснюють свою діяльність після реєстрації статуту.

3. Приватні позашкільні навчальні заклади здійснюють свою
освітню діяльність після реєстрації статуту та за наявності
ліцензії, виданої в установленому законодавством України порядку.

4. Засновниками позашкільного навчального закладу можуть
бути:

центральні та місцеві органи виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування;

підприємства, установи, організації України та їх об'єднання
незалежно від форм власності та підпорядкування;

громадяни України.

5. Державні та комунальні позашкільні навчальні заклади
створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої
влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням
соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб за
умови наявності необхідної навчально-методичної та
матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів та дотримання
санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів.

Рішення про створення приватного позашкільного навчального
закладу приймається засновником (власником) за наявності
необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази,
педагогічних кадрів та дотримання санітарно-гігієнічних норм,
правил і стандартів.

6. Позашкільні навчальні заклади незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності мають рівні права і несуть
однакові зобов'язання щодо дотримання вимог законодавства України.

Позашкільні навчальні заклади мають право відкривати свої
філії у селах, селищах, містах України.

Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ
НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Стаття 15. Основні напрями позашкільної освіти

Позашкільна освіта у позашкільних навчальних закладах може
здійснюватися за такими напрямами:

художньо-естетичний, який забезпечує розвиток творчих
здібностей, обдарувань та здобуття вихованцями, учнями і слухачами
практичних навичок, оволодіння знаннями в сфері вітчизняної і
світової культури та мистецтва;

туристсько-краєзнавчий, який спрямовується на залучення
вихованців, учнів і слухачів до активної діяльності з вивчення
історії рідного краю та довкілля, світової цивілізації,
географічних, етнографічних, історичних об'єктів і явищ
соціального життя, оволодіння практичними уміннями та навичками з
туризму та краєзнавства;

еколого-натуралістичний, який передбачає оволодіння
вихованцями, учнями і слухачами знаннями про навколишнє
середовище, формування екологічної культури особистості, набуття
знань і досвіду розв'язання екологічних проблем, залучення до
практичної природоохоронної роботи та інших біологічних напрямів,
формування знань, навичок в галузях сільського господарства:
квітництво, лісництво, садівництво, грибівництво, бджільництво;

науково-технічний, який забезпечує набуття вихованцями,
учнями і слухачами техніко-технологічних умінь та навичок,
розширення наукового світогляду, підготовку до активної
науково-дослідної роботи, оволодіння сучасною технікою та
технологіями;

дослідницько-експериментальний, який сприяє залученню
вихованців, учнів і слухачів до науково-дослідницької,
експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в
різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва, а також
створенню умов для творчого самовдосконалення та виявлення,
розвитку і підтримки юних талантів та обдарувань;

фізкультурно-спортивний або спортивний, який забезпечує
розвиток фізичних здібностей вихованців, учнів і слухачів,
необхідні умови для повноцінного оздоровлення, загартування,
змістовного відпочинку і дозвілля, занять фізичною культурою і
спортом, підготовку спортивного резерву для збірних команд
України, набуття навичок здорового способу життя;

військово-патріотичний, який забезпечує належний рівень
підготовки вихованців, учнів і слухачів до військової служби,
виховання патріотичних почуттів та громадянської відповідальності;

бібліотечно-бібліографічний, який спрямований на поглиблення
пізнавальних інтересів вихованців, учнів і слухачів, підвищення їх
інформаційної культури, набуття навичок і умінь орієнтуватися у
зростаючому потоці інформації;

соціально-реабілітаційний, який забезпечує соціальне
становлення та розвиток інтересів, здібностей, нахилів, потреб у
самореалізації вихованців, учнів і слухачів, підготовку їх до
активної професійної та громадської діяльності, організацію їх
змістовного дозвілля та відпочинку;

оздоровчий, який забезпечує необхідні умови для змістовного
відпочинку та передбачає оволодіння вихованцями, учнями і
слухачами знаннями про здоровий спосіб життя, організацію їх
оздоровлення, набуття і закріплення навичок, зміцнення особистого
здоров'я і формування гігієнічної культури особистості;

гуманітарний, який забезпечує розвиток здібностей,
обдарувань, практичних навичок вихованців, учнів і слухачів,
оволодіння знаннями з основ наук соціально-гуманітарного циклу.

Стаття 16. Планування діяльності позашкільного навчального
закладу

1. Позашкільний навчальний заклад працює за річним планом
роботи, погодженим із засновником (власником), реалізує основні
напрями своєї діяльності з урахуванням особливостей
соціально-економічного розвитку регіону, інтересів вихованців,
учнів і слухачів, потреб сім'ї, запитів інших навчальних закладів,
молодіжних і дитячих громадських організацій. ( Частина перша
статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2626-IV
( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

2. Навчально-виховний процес у позашкільних навчальних
закладах незалежно від підпорядкування, типів та форм власності
здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, що
затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері освіти, іншими
центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких
перебувають позашкільні навчальні заклади.

Позашкільні навчальні заклади можуть планувати роботу
гуртків, секцій, відділів, відділень за іншими навчальними планами
і програмами за умови затвердження їх відповідними місцевими
органами виконавчої влади. ( Абзац другий частини другої статті 16
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2626-IV ( 2626-15 ) від
02.06.2005 )

Експериментальні навчальні плани складаються позашкільними
навчальними закладами з урахуванням типових навчальних планів.

Запровадження експериментальних навчальних планів, освітніх
програм, педагогічних інновацій і технологій можливе лише за
спільним рішенням центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти
(інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління
яких перебувають позашкільні навчальні заклади) та Національної
академії педагогічних наук України.

{ Абзац четвертий частини другої статті 16 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 17. Тривалість занять та режим роботи позашкільного
навчального закладу

1. Тривалість занять у позашкільному навчальному закладі
визначається навчальними планами і програмами з урахуванням
психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для
різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і
слухачів:

віком від 5 до 6 років - 30 хвилин;

віком від 6 до 7 років - 35 хвилин;

інших - 45 хвилин.

2. Режим щоденної роботи встановлюється позашкільним
навчальним закладом на основі рекомендацій центральних та місцевих
органів виконавчої влади, у сфері управління яких він перебуває.

Позашкільний навчальний заклад забезпечує безпечні умови
навчання, виховання та праці.

3. Тривалість навчального року у позашкільному навчальному
закладі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти
або іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, у
сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади,
за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
освіти.

У канікулярні, святкові та неробочі дні позашкільний
навчальний заклад працює за окремим планом.

Стаття 18. Форми організації позашкільної освіти

1. Позашкільна освіта здійснюється диференційовано відповідно
до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей
вихованців, учнів і слухачів з урахуванням їх віку, психофізичних
особливостей, стану здоров'я у різноманітних організаційних
формах: заняття, гурткова робота, клубна робота, урок, лекція,
індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина,
концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія,
експедиція, практична робота в лабораторіях, майстернях, теплицях,
на науково-дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та
промислових підприємствах, на природі та в інших формах,
передбачених статутом позашкільного навчального закладу.

( Дію частини другої статті 18 зупинено на 2004 рік згідно із
Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 ) ( Дію частини
другої статті 18 зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV
( 380-15 ) від 26.12.2002 )( Дію частини другої статті 18 зупинено
на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від
20.12.2001 ) 2. Середня наповнюваність груп та інших
організаційних форм у позашкільних навчальних закладах становить,
як правило, 10-15 вихованців, учнів і слухачів.

Гранична наповнюваність груп відповідно до
психофізіологічного розвитку вихованців, учнів і слухачів, їх
вікових категорій, рівня майстерності визначається Положенням про
позашкільні навчальні заклади.

Наповнюваність груп встановлюється директором позашкільного
навчального закладу залежно від профілю та можливостей організації
навчально-виховного процесу.

Порядок наповнюваності груп в початкових спеціалізованих
мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання)
визначається Типовими навчальними планами, затвердженими
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері культури. { Абзац четвертий частини
другої статті 18 в редакції Закону N 2626-IV ( 2626-15 ) від
02.06.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Положення про порядок організації індивідуальної та групової
роботи в позашкільних навчальних закладах затверджується
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері освіти.

( Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
частиною другою статті 18 реалізуються в розмірах і порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від
07.12.2000 )
( Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
частиною другою статті 18 реалізуються в розмірах і порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від
20.12.2001 )
( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені
частиною другою статті 18 реалізуються в розмірах і порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003 )

3. Позашкільні навчальні заклади видають своїм випускникам
відповідні документи про позашкільну освіту в порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Випускникам, які в установленому порядку склали
кваліфікаційні іспити, видається документ про позашкільну освіту.
( Абзац другий частини третьої статті 18 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються
Кабінетом Міністрів України. ( Абзац третій частини третьої статті
18 в редакції Закону N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Виготовлення документів про позашкільну освіту для державних
і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється
відповідно за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
( Абзац четвертий частини третьої статті 18 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Виготовлення документів про позашкільну освіту для приватних
позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів
засновників (власників). ( Абзац п'ятий частини третьої статті 18
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2626-IV ( 2626-15 ) від
02.06.2005 )

Розділ IV
УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В
ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Стаття 19. Учасники навчально-виховного процесу в
позашкільному навчальному закладі

Учасниками навчально-виховного процесу в позашкільному
навчальному закладі є:

вихованці, учні, слухачі;

директор, заступники директора позашкільного навчального
закладу;

педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги,
бібліотекарі, спеціалісти, які залучені до навчально-виховного
процесу;

батьки або особи, які їх замінюють;

представники підприємств, установ, організацій, які беруть
участь у здійсненні навчально-виховного процесу.

Стаття 20. Права, обов'язки та соціальний захист вихованців,
учнів і слухачів позашкільного навчального закладу

1. Права та обов'язки вихованців, учнів і слухачів
позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про освіту" ( 1060-12 ),
цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Держава здійснює захист прав вихованців, учнів і слухачів
позашкільного навчального закладу та забезпечує організацію
навчання і виховання неповнолітніх дітей із малозабезпечених та
багатодітних сімей, дітей-інвалідів, дітей-сиріт і дітей,
позбавлених батьківського піклування, згідно із законодавством
України.

3. Відволікання вихованців, учнів і слухачів позашкільного
навчального закладу за рахунок навчального часу до робіт і
здійснення заходів, не пов'язаних з навчальним процесом,
забороняється, крім випадків, передбачених рішеннями Кабінету
Міністрів України.

4. Органи виконавчої влади встановлюють різні види морального
стимулювання та матеріального заохочення для переможців селищних,
районних, міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних
конкурсів, турнірів, олімпіад, виставок, змагань.

5. Позашкільний навчальний заклад встановлює різні види
морального стимулювання та матеріального заохочення для
вихованців, учнів і слухачів відповідно до свого статуту.

6. Вихованці, учні і слухачі позашкільних навчальних закладів
мають право на пільгове або безоплатне відвідування музеїв,
історико-архітектурних пам'ятників у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.

7. Вихованці, учні і слухачі позашкільних навчальних закладів
незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають право
на безоплатне медичне обслуговування в закладах охорони здоров'я,
визначених відповідними органами виконавчої влади.

8. Органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону
можуть встановлювати порядок надання пільг на проїзд вихованців,
учнів і слухачів у міському і приміському пасажирському транспорті
і передбачати відповідні видатки з місцевих бюджетів.

Вихованці, учні, слухачі позашкільних навчальних закладів у
сільській місцевості забезпечуються транспортом до місця навчання
і додому безоплатно.

Стаття 21. Педагогічні працівники позашкільного навчального
закладу

1. Педагогічним працівником позашкільного навчального закладу
повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу
педагогічну або іншу фахову освіту, належний рівень професійної
підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує
результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний
стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в
позашкільних навчальних закладах. Педагогічним працівником
позашкільного навчального закладу може бути також народний умілець
з високими моральними якостями за умови забезпечення належної
результативності навчально-виховного процесу.

2. Перелік посад педагогічних працівників системи
позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Посаду керівника позашкільного навчального закладу
незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати
особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту,
стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла
підготовку та атестацію керівних кадрів освіти у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

4. Права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних
працівників позашкільного навчального закладу визначаються
Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та
іншими нормативно-правовими актами.

Педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів
незалежно від підпорядкування, типів і форм власності надається
щорічна основна відпустка тривалістю не менше 42 календарних днів
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають
право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу
роботи не менше ніж 25 років.

Педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів,
які працюють у сільській місцевості і селищах, а також
пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих
населених пунктах і проживають в них, держава відповідно до
законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з
опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Вони мають
право на одержання у власність земельної ділянки у розмірі
середньої земельної частки відповідно до законодавства України.

Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів у
сільській місцевості забезпечуються безоплатним проїздом до місця
роботи і додому за рахунок коштів місцевого бюджету.

Стаття 22. Педагогічне навантаження педагогічних працівників
позашкільного навчального закладу

1. Норма годин на одну тарифну ставку керівників гуртків,
секцій, студій, клубів, творчих об'єднань позашкільного
навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми
власності, а також педагогічних працівників початкових
спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного
виховання) становить 18 навчальних годин на тиждень. Оплата роботи
здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження.
Оплата інших видів педагогічної діяльності здійснюється в такому
співвідношенні до тарифної ставки: ( Абзац перший частини першої
статті 22 в редакції Закону N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

завідування майстернями - 15-20 відсотків; ( Абзац другий
частини першої статті 22 в редакції Закону N 2626-IV ( 2626-15 )
від 02.06.2005 )

завідування навчальними кабінетами, відділами, відділеннями,
лабораторіями, куточками живої природи, дендропарками, зимовим
садом - 10-15 відсотків; ( Абзац третій частини першої статті 22 в
редакції Закону N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

завідування паспортизованими музеями - 15-20 відсотків;
( Абзац четвертий частини першої статті 22 в редакції Закону
N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

завідування навчально-дослідними ділянками, теплицями - 10-15
відсотків. ( Абзац п'ятий частини першої статті 22 в редакції
Закону N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Розміри та порядок доплат за інші види педагогічної
діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників
позашкільних навчальних закладів встановлюються Кабінетом
Міністрів України.

Розподіл педагогічного навантаження у позашкільному
навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується
відповідним органом управління.

( Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
частиною першою статті 22 реалізуються в розмірах і порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від
07.12.2000 )
( Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
частиною першою статті 22 реалізуються в розмірах і порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від
20.12.2001 )
( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені
частиною першою статті 22 реалізуються в розмірах і порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003 )
( Щодо зупинення дії частини першої статті 22 на 2002-2004 р.р.
дивись Закони N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, N 380-IV
( 380-15 ) від 26.12.2002, N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )

2. Педагогічне навантаження педагогічного працівника
позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування,
типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої
частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його
письмовою згодою.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального
року можливий у разі зміни кількості годин за окремими навчальними
програмами, що передбачається навчальним планом, у разі вибуття
або зарахування вихованців, учнів, слухачів позашкільного
навчального закладу, початкового спеціалізованого мистецького
навчального закладу (школи естетичного виховання) протягом
навчального року або за письмовою згодою педагогічного працівника
з додержанням законодавства України про працю. ( Абзац другий
частини другої статті 22 в редакції Закону N 2626-IV ( 2626-15 )
від 02.06.2005 )

Перерозподіл педагогічного навантаження в початкових
спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного
виховання) у зв'язку з вибуттям або зарахуванням учнів протягом
навчального року здійснюється керівником позашкільного навчального
закладу. ( Частину другу статті 22 доповнено абзацом третім згідно
із Законом N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Стаття 23. Трудові відносини в системі позашкільної освіти

Трудові відносини в системі позашкільної освіти регулюються
законодавством України про працю, Законом України "Про освіту",
цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівника
державного та комунального позашкільного навчального закладу
здійснює відповідно центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
освіти, інші центральні органи виконавчої влади, у сфері
управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, місцеві
органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають
позашкільні навчальні заклади. Призначення на посаду та звільнення
з посади заступників керівника державного і комунального
позашкільного навчального закладу здійснює відповідно центральний
орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сфері освіти, інші центральні органи
виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні
навчальні заклади, та місцеві органи виконавчої влади, у сфері
управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, за
поданням керівника позашкільного навчального закладу. Призначення
на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників
державного та комунального позашкільного навчального закладу
здійснює керівник позашкільного навчального закладу.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівника
приватного позашкільного навчального закладу здійснює засновник
(власник) за погодженням із відповідним центральним або місцевим
органом виконавчої влади. Призначення на посаду та звільнення з
посади заступників керівника приватного позашкільного навчального
закладу здійснює засновник (власник) за погодженням із відповідним
центральним або місцевим органом виконавчої влади за поданням
керівника даного закладу. Призначення на посаду та звільнення з
посади педагогічних та інших працівників приватного позашкільного
навчального закладу здійснює його керівник.

Стаття 24. Підготовка та підвищення кваліфікації
педагогічних працівників позашкільного
навчального закладу

1. Підготовка педагогічних працівників позашкільних
навчальних закладів здійснюється педагогічними та іншими вищими
навчальними закладами, інститутами післядипломної педагогічної
освіти, їх спеціалізованими факультетами.

2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників державних
і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється не
рідше одного разу у п'ять років за рахунок коштів відповідних
бюджетів.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників приватних
позашкільних навчальних закладів здійснюється не рідше одного разу
у п'ять років за рахунок коштів власника (засновника).

Стаття 25. Атестація педагогічних працівників позашкільного
навчального закладу

Атестація педагогічних працівників позашкільного навчального
закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності
здійснюється, як правило, один раз у п'ять років відповідно до
Типового положення про атестацію педагогічних працівників,
затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Розділ V
ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Стаття 26. Фінансово-господарська діяльність позашкільного
навчального закладу

1. Фінансово-господарська діяльність позашкільного
навчального закладу здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу
України ( 2456-17), Цивільного кодексу України ( 435-15 ), законів
України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ), цього Закону та інших нормативно-правових
актів.

{ Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

2. Фінансування державних і комунальних позашкільних
навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних
бюджетів, приватних позашкільних навчальних закладів - за рахунок
коштів засновників (власників).

Фінансування державних, комунальних і приватних позашкільних
навчальних закладів може здійснюватися також за рахунок додаткових
джерел фінансування, не заборонених законодавством України.

Діти із багатодітних сімей, діти із малозабезпечених сімей,
діти-інваліди, діти-сироти і діти, позбавлені батьківського
піклування, здобувають позашкільну освіту безоплатно. ( Абзац
третій частини другої статті 26 в редакції Закону N 2626-IV
( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Порядок встановлення розміру плати за навчання в початкових
спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного
виховання) визначається Кабінетом Міністрів України. ( Частину
другу статті 26 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом
N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування мають право встановлювати додаткові пільги з плати
за навчання з урахуванням можливостей місцевих бюджетів. ( Частину
другу статті 26 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом
N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

3. Додатковими джерелами фінансування позашкільного
навчального закладу є:

кошти, одержані за надання додаткових освітніх послуг,
роботи, виконані позашкільним навчальним закладом на замовлення
підприємств, установ, організацій та громадян, доходи від
реалізації власної продукції, від надання в оренду приміщень,
обладнання, що не оподатковуються і спрямовуються на соціальні
потреби та розвиток навчального закладу;

гуманітарна допомога;

дотації з місцевих бюджетів;

добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані
від підприємств, установ, організацій та окремих громадян.

Кошти, отримані за рахунок додаткових джерел фінансування,
використовуються позашкільним навчальним закладом на діяльність,
передбачену його статутом.

4. Бюджетне фінансування державних і комунальних позашкільних
навчальних закладів не може зменшуватися або припинятися у разі
наявності у зазначених закладів додаткових джерел фінансування.

Не використані в поточному році позабюджетні кошти
позашкільного навчального закладу не можуть бути вилучені, крім
випадків, передбачених законодавством України.

Стаття 27. Матеріально-технічна база позашкільного
навчального закладу

1. Позашкільний навчальний заклад володіє, користується і
розпоряджається майном, земельною ділянкою відповідно до
законодавства України.

Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним
навчальним закладам надаються в користування або в оренду
спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безоплатно
або на пільгових умовах. Порядок надання зазначених об'єктів у
користування або в оренду визначається відповідними місцевими
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування
відповідно до законодавства України. ( Абзац другий частини першої
статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2626-IV
( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

2. Вимоги до матеріально-технічної бази позашкільного
навчального закладу визначаються відповідними будівельними і
санітарно-гігієнічними нормами, правилами і стандартами
облаштування та утримання позашкільного навчального закладу,
навчальними планами та програмами.

До матеріально-технічної бази позашкільного навчального
закладу належать приміщення, споруди, обладнання, засоби зв'язку,
транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що
перебуває у його власності або у повному господарському віданні,
оперативному управлінні, орендоване чи надане йому засновником
(власником).

3. Позашкільний навчальний заклад самостійно розпоряджається
коштами, одержаними від господарської та іншої діяльності
відповідно до його статуту.

Позашкільний навчальний заклад безоплатно користується
земельними ділянками, на яких він розташований, та несе
відповідальність за раціональне використання і відновлення
природних ресурсів.

Позашкільні навчальні заклади можуть набувати у власність,
брати у постійне користування або в оренду земельні ділянки, на
яких вони розміщуються, у порядку відповідно до земельного
законодавства. { Абзац третій частини третьої статті 27 в редакції
Закону N 876-V ( 876-16 ) від 05.04.2007 }

Основні фонди, земельні ділянки та інше майно позашкільного
навчального закладу не підлягають вилученню, не можуть бути
джерелом погашення податкового боргу. { Абзац четвертий частини
третьої статті 27 в редакції Закону N 876-V ( 876-16 ) від
05.04.2007 }

Державні і комунальні позашкільні навчальні заклади, які
належать підприємствам, міністерствам та іншим органам виконавчої
влади, можуть приватизуватися лише за умов:

збереження освітнього призначення позашкільного навчального
закладу;

згоди колективу позашкільного навчального закладу;

наявності коштів.

4. Майно державного і комунального позашкільного навчального
закладу може вилучатися засновником лише за умови подальшого
використання цього майна і коштів, одержаних від його реалізації,
на розвиток позашкільної освіти у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.

У разі ліквідації приватного позашкільного навчального
закладу майно та кошти відповідно до законодавства та установчих
документів позашкільного навчального закладу використовуються за
рішенням власника (засновника).

Стаття 28. Платні послуги у сфері позашкільної освіти

Державні, комунальні і приватні позашкільні навчальні заклади
можуть надавати платні послуги відповідно до переліку,
затвердженого Кабінетом Міністрів України, та у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за
погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної фінансової політики, та центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері економічного і соціального розвитку.

{ Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

У випадках, передбачених законодавством України, позашкільний
навчальний заклад має право надання платних послуг з певних видів
діяльності після отримання у встановленому порядку відповідних
ліцензій.

Платні послуги не можуть надаватися державними або
комунальними позашкільними навчальними закладами замість або в
межах освітньої діяльності, визначеної навчальними планами і
програмами.

Платні послуги можуть надаватися за напрямами діяльності
позашкільного навчального закладу.

Розділ VI
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 29. Міжнародне співробітництво у системі позашкільної
освіти

Органи управління позашкільною освітою, установи і навчальні
заклади системи позашкільної освіти мають право укладати угоди про
співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з органами управління
освітою та навчальними закладами зарубіжних країн, міжнародними
організаціями, фондами у встановленому законодавством порядку.

Держава сприяє міжнародному співробітництву у системі
позашкільної освіти.

Розділ VII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО
ПОЗАШКІЛЬНУ ОСВІТУ

Стаття 30. Відповідальність за порушення законодавства про
позашкільну освіту

Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства
про позашкільну освіту, несуть відповідальність у порядку,
встановленому законами України.

Шкода, заподіяна позашкільним навчальним закладом вихованцям,
учням і слухачам, відшкодовується відповідно до законів України.

Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Частина перша статті 21 щодо обов'язковості вищої
педагогічної або іншої фахової освіти для педагогічного працівника
позашкільного навчального закладу та частина третя статті 21 цього
Закону щодо обов'язковості вищої педагогічної освіти для керівника
позашкільного навчального закладу поширюються на осіб, які будуть
призначатися на посади відповідно педагогічного працівника або
керівника позашкільного навчального закладу, з дня набрання
чинності цим Законом.

3. До приведення законів України, інших нормативно-правових
актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в
частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із
цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;

забезпечити прийняття відповідно до компетенції
нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування центральними органами
виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому
Закону;

внести необхідні зміни до Загального класифікатора галузей
народного господарства, за яким позашкільні навчальні заклади
віднести до галузей культури, освіти, спорту, туризму.

5. Внести зміни до таких законів України:


{ Підпункт 1 пункту 5 розділу VIII втратив чинність на
підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }


{ Підпункт 2 пункту 5 розділу VIII втратив чинність на
підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }


3) абзац двадцять шостий частини шостої статті 4 Закону
України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (Відомості Верховної Ради
УРСР, 1991 р., N 14, ст. 168; Відомості Верховної Ради України,
1998 р., N 17, ст. 80, N 26, ст. 158; 1999 р., N 7, ст. 52, N 8,
ст. 60, N 36, ст. 317, N 38, ст. 350) викласти в такій редакції:

"освітня діяльність";

4) пункт 10 частини третьої статті 42 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170) доповнити словами
"крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних
навчальних закладів".


Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 22 червня 2000 року
N 1841-III

Кiлькiсть переглядiв: 120

Коментарi

  • Jamesdiusa

    2017-10-23 06:02:13

    school assignments essay writing service Visit This Link [url=https://essaywritingservices.us.com]online essay writing service[/url]...

  • RobertoEterN

    2017-10-23 06:01:14

    Depriving absurd tideless [url=https://foursquare.com/user/425649329/list/anudar-cartilage-restoration-knee-soft-tissue-re]arthryl skład[/url] preferential [url=http://jernigankofod91.beep.com/meniscal-holes-and-articular-cartilage-damage-in-the-dislocated-leg-2017-08-15.htm?nocache=1502814427]4 flex sport[/url] styrene fractionation. Freestanding oxidation enamel partisans roundhouse delegations proportion. Amended quarried prompt smallholdings toss wrist [url=https://bucketlist.org/idea/57LY/articular-cartilage-damage-in-the-ankle-causes-and-symptoms/]arthryl proszek[/url] bizarrely handlebar propounding...

  • Timothygor

    2017-10-23 04:54:26

    For Linux/Unix users, . Your Mortgage and How to Pay It Off in 5 years by Someone Who A guide to paying off your mortgage and saving lots of money paid as interest. Product /Service. com ConquГ­stalo Ya y Haz que Te Ame para Siempre es un programa simple, paso a paso,. Here you are at the Music Designed For Dogs To Help With Anxiety Problems , 75% Commission Product Overview. Power Up Your Yoga Routine With This 10-Minute Sequence. Slicer Apps - Create & Design Like A Pro Podcast Artwork Creator...

  • AlexDehx

    2017-10-22 22:25:15

    http://shopinweb.ru/index.php?productID=1172 http://rizot.ru/index.php?productID=44324 http://stostrui.ru/index.php?productID=104760 http://egiptour.ru/index.php?productID=102555...

  • awagkig

    2017-10-22 19:08:41

    У меня похожая ситуация. Приглашаю к обсуждению. --- По моему мнению Вы не правы. Могу это доказать. Пишите мне в PM, пообщаемся. скачать fifa 15 много денег, fifa 15 crack windows 10 и [url=http://15fifa.ru/]azevedo fifa 15[/url] fifa 15 fnl скачать торрент...

  • Joiibsitado

    2017-10-22 19:04:15

    Купить виагру сиалис itado http://edvss.onlinehelpyoued.bid/63192-kak-usilit-potenciju.html как усилить потенцию дженерики виагры купить химки московская Не один мужчины преклонного возраста страдают сиалис красноярск купить через ухудшения потенции, однако и молодой мужчины, находящиеся в самом расцвете своих жизненных сил, купить сиалис 5 мг 28 таблеток в краснодаре зачастую сталкиваются с подобными неприятностями. Способствуют проблемам с потенцией сиалис купить дешево постоянные стрессы, повсюду...

  • Payday Express

    2017-10-22 18:59:03

    payday loans quickly quick cash loans bad credit quick loans [url=https://quickloans.us.com]fast online payday loan[/url]...

  • CurtisHes

    2017-10-22 18:14:59

    Status In Strip Clubs . Oddeck. How To: Ride A Snowmobile - TransWorld SNOWboarding A how to from TransWorld Snowboarding. PDF Tattooentfernung Technik - . /?q=ZDMwNTk3NTU5NzFiZjYyM2U0ZmQ4N2M5MDQ0ND . Get Your Best Beach Body Ever in 21 Days Fitness Magazine. flat belly tea ingredients This is according to some customer feedback. To get traffic , someone has to make an effort. Find examples listed here to open your imagination to hundreds of handmade things to sell on Etsy and . Wealth Secrets From The Cosmos - Google Sites...

  • Ekaturin

    2017-10-22 17:58:07

    تحميل الفيديو و MP3 ابو شهاب يكشف شغل بوران و يبهذل معتز و عصام Insta: @NSN_199Snap: NSN_199 تحميل الفيديو و MP3 مسلسل حكايتنا الحلقة 6 رس سليل حياته كلها لأخيه، وأفضل صديقه وجاره إلى dertleşmek Tülay'l اليوم تحاول كسب المال من وظائف الاتحاد، والمسؤوليات، والنفس أكبر واحد كانت فتاة شاب تحميل الفيديو و MP3 इस रशियन ने अंतरिक्ष यात्रा में खींचा काबा का तस्वीर और कहा यह for support or complain :- support@mkanew.comfor advts and advts price and details :- contact@mkanew.comLike Facebook pagehttps://m...

  • ArthurReeni

    2017-10-22 16:15:00

    I'm sure for just a incontrovertible fact that my builder did it to save time and expense, not for almost any seem reduction or fire safety! I can base this around the $5 light fixtures they set in! hahaha After permitting the feel soak up water for ten to quarter-hour, scrape it off using a drywall blade or steel paint scraper, preserving the tackle in the blade at a low angle to avoid digging in to the ceiling drywall underneath. Permit the feel slide on to the top sheet of plastic, and in the event the scraping is completed, roll up the highest sheet and toss it and all of the scrapings away...